Платформа Українського інституту національної пам’яті

Календар спогадів


Наступні події:

10-14
День захисників і захисниць України

Зі спогадів добровольця

11-21
Початок Революції Гідності

Зі спогадів учасниці Студентської координаційної ради Євромайдану Софії Бориско

11-30
Силовий розгін столичного Майдану

Зі спогадів очевидиці розгону Майдану, студентки Любові Галан

Початок Революції на граніті

1990-10-02

Початок Революції на граніті

2 жовтня 1990 року розпочалася Революція на граніті – кампанія масових акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організована українською молоддю, переважно студентами. Протести тривали до 17 жовтня 1990 року. Їх стрижнем стало студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому майдані Незалежності).

У спогадах для проєкту «Розпад Радянського Союзу. Усна історія Незалежної України» (oralhistory.org.ua/) про обставини, що передували протестним акціям та сам перебіг Революції на граніті розповідав один з її організаторів Юрій Зубко.

 

Влiтку в Днiпропетровськiй областi, в Нiкополi, на Чортомлицькiй Сiчi, було святкування 500-рiччя козацтва. І там було дуже багато народу, на цих акцiях. З’їхалося з усiєї України бiльше 200 тисяч чоловiк, там було дуже багато молодi. I тодi вже ця iдея, голодування, активно обговорювалася з представниками всiх регiонiв, якi туди з’їхалися, з представниками наших органiзацiй i так далi. Починаючи з цього моменту, розпочалася клопiтка органiзацiйна робота, чiтке продумування всiх акцiй. До речi, сам план всiх акцiй знало на той момент дуже мало людей. Тобто, воно якось трималося в секретi. Навiть на тих листiвках, що були виданi, спецiально неправильно вказувався початок дати голодування ‑ на один день.

А основнi вимоги були все-таки сформульованi такi, що... Тодi якраз активно обговорювалося пiдписання нового Союзного договору. І основна наша вимога ‑ це було непiдписання нового Союзного договору до прийняття нової Конституцiї України. Друга важлива вимога ‑ недопущення того, щоб українськi юнаки служили в совiтськiй армiї, тодi за межами України. Бо вже тодi було багато таких гарячих точок, i, в принципi, ця вимога знаходила масову пiдтримку. Третя вимога ‑ це була заборона дiяльностi комунiстичної партiї, нацiоналiзацiя майна комунiстичної партiї, комсомолу.

Четверта вимога ‑ була достатньо тодi несподiвана для багатьох. Але, як час показав, вона, до речi, єдина не була виконана, але була найбiльш актуальна на той момент. Це розпуск Верховної Ради України i проведення нових парламентських виборiв. Ця вимога була сформульована пiд впливом того, що в Українi на той момент був уже Народний  рух України, були iншi полiтичнi сили. А на момент виборiв практично в тi часи вони не були легалiзованi, i вибори проходили практично пiд тиском однiєї комунiстичної партiї. I тому уже першi 6 мiсяцiв роботи парламенту показали, що в такому складi вiн нездатний на якiсь свiжi дiї, тим бiльше на проведення економiчних реформ. І це була також одна з основних вимог голодування.

…. Другого числа ми близько дванадцятої години вийшли на площу i пов’язали пов’язки. То було два типу учасникiв в акцiї. Перші - саме учасники голодування, вони були з бiлими пов’язками, i другi ‑ люди з чорними пов’язками - що займалися органiзацiйними моментами, це були і питання охорони табору, питання матерiального забезпечення i так далi.

 

Повний запис інтерв'ю:

Усні свідчення Зубка Юрія про відновлення незалежності України