Платформа Українського інституту національної пам’яті

Календар спогадів


Наступні події:

04-13
Оголошено про початок Антитерористичної операції (АТО)

Зі спогадів захисника Донецького аеропорту про початок війни на Сході України

04-18
Міжнародний день пам'яток і визначних місць

Зі спогадів перформерки Таїсії Мельник про перебування на місці розстрілів Небесної Сотні.

04-26
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції

Зі спогадів науковця Володимира Ільїна про ліквідацію наслідків аварії

День Героїв Небесної Сотні

щорічно-02-20

День Героїв Небесної Сотні

Пам’ятний день, що відзначається 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. Цього дня 2014 року під час Євромайдану на Інститутській вулиці у Києві силові підрозділи розстріляли протестувальників. Загиблих назвали «Небесною Сотнею». Того дня Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України», низка представників влади заявили про перехід на бік народу. День 20 лютого став переломним у ході подій Революції Гідності.

Про те, що бачив 20 лютого 2014 року, розповідає учасник херсонського та столичного протестів Юрій.

Стріляли з готелю «Україна». Я і Андрій бачили це, і ми якось так зрозуміли, що з готелю «Україна». І у нас отак немає нічого – у нього є каска, у мене є каска така будівельна. Ми хотіли пробратись до готелю «Україна» і звідти, ну, щоби... Тому що ми розуміли, що стріляють зверху. Но потім туди пішли афганці, але там нікого не знайшли. Там були просто звичайні постояльці. Ну і що – зараз людина стріляє, потім він передягнувся в костюм і все. Туди пішли афганці – люди, які от мають досвід. А ми були от буквально після того, як побачили, як людину вбили, ми готові були побігти, шукати цю людину. Тобто без зброї, без нічого, просто там десь, якось. Ми не уявляли, що ми будемо робити, але перед цим прибігла людина, сказала, що там є поранені і не вистачає столів.

Ми беремо стіл, кидаємо на тачку (тому що трактор був в іншій стороні) й треба було медикам у Жовтневому палаці привезти стіл. І ми повинні були бігти от саме через те місце, де вбили людину. І ти розумієш, що зараз тебе можуть вбити, але розумієш, що ти не можеш стояти і не можеш не нести.