Платформа Українського інституту національної пам’яті

Календар спогадів


День Незалежності України

1991-08-24

День Незалежності України

24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради УРСР було ухвалено Акт проголошення незалежності України. В акті йшлося про створення самостійної української держави – України, неподільність і недоторканість її території.

Ухвалення цього документу стало наслідком столітньої боротьби Українського народу за власну державність. Також він приймався на противагу спробі державного заколоту, що розпочався 19 серпня 1991 року політичними силами, які прагнули залишити СРСР у старому форматі.

Автором проєкту Акту проголошення незалежності став колишній політичний в’язень СРСР, співзасновник Української гельсінської групи, депутат Верховної Ради Левко Лук’яненко (1928–2018). У своїх спогадах для проєкту «Розпад Радянського Союзу. Усна історія Незалежної України» (oralhistory.org.ua/) про обставини, що передували ухваленню Акту проголошення незалежності, він розповідав.

 

22-го числа стало зрозумiло, що ГКЧП вже програв остаточно. І в комунiстiв, якi брали участь у заколотi, було усвiдомлення вини. Вони не знали, як для них це повернеться. Ми були то в Спiлцi письменникiв, то у Верховній Раді, ходили туди-сюди, вели з Кравчуком переговори.

23-го числа на 10-ту годину зiбралася Народна рада. Я подумав, що це унiкальний момент. Ми розумiємо, що комуністи програли і тепер «залицяються» до нас. Отже, завдання Народної ради узятися за пiдготовку якихось проектiв постанов або законiв. Танюк пропонує одну постанову, хтось іншу. Я тодi встав i сказав: «У нас настiльки унiкальний момент, що ми повиннi вирішити основне завдання: проголосити Україну самостiйною державою. Якщо ми зараз цього не зробимо ‑ не зможемо нiколи. Бо перiод розгубленностi комунiстiв короткий, вони скоро оговтаються, а їх бiльшiсть у Верховній Раді. Тож мусимо це зробити тепер».

Я висловив бажання підготувати документ. І менi це доручають зробити. Я прошу Леонтія Сандуляка: «Ходiмте разом». Вiн погодився i ми пiшли. Домовилися, що о 12-iй годинi Народна рада знову збирається, i ми представимо їй проект. Відійшли до столу, що стояв у кутку i я кажу Сандуляку: «Є два пiдходи до складення цього документа. Якщо ми напишемо його довгим, то вiн неминуче викличе дискусiю, якщо ж коротким – вiн має шанси бути проголосованим. Давайте напишемо якнайкоротший документ, щоб дати якомога менше приводів для дискусiй». Вiн погодився.

Ми написали, підправили. Приходимо на 12-ту годину, Народна рада вже зiбралась. Я усім пояснив концепцiю написання цього документу – Акту про незалежнiсть. І з нею погодилися. Головатий, інші депутати внесли кiлька поправок, і ми його схвалили.

Повний запис інтерв’ю:

Усні свідчення Лук’яненка Левка про відновлення незалежності України