Платформа Українського інституту національної пам’яті

Календар спогадів


Наступні події:

07-16
Ухвалення Декларації про державний суверенітет України

Зі спогадів колишнього політичного в’язня СРСР, одного з лідерів Народного руху України, депутата Верховної Ради В’ячес...

07-24
Підняття над Київрадою синьо-жовтого прапору

Зі спогадів колишнього виконувача обов’язки голови Київської міської ради Олександра Мосіюка

08-24
День Незалежності України

Зі спогадів колишнього політичного в’язня СРСР, співзасновника Української гельсінської групи, депутата Верховної Ради Л...

Міжнародний день на підтримку жертв катувань

щорічно-06-26

Міжнародний день на підтримку жертв катувань

День установлено 1997 року Генеральною Асамблеєю ООН для викорінювання катувань і забезпечення ефективного функціонування Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, що набула чинності 26 червня 1987 року.

Відомий вчений, релігієзнавець, письменник, громадський діяч Ігор Козловський 27 січня 2016 року був захоплений бойовиками так званої «Донецької народної республіки» за проукраїнську позицію, піддавався тортурам і перебував в полоні майже 2 роки (700 днів) до 27 грудня 2017 року. Звільнений з полону за обміном. Про своє перебування у підвалах «ДНР» Ігор Козловський розповідає.

 

В цьому підвалі (це дійсно підвали) була шахта ліфта, і дещо з шахти ліфта. Воно, ну, не пристосоване взагалі до будь-якого, там, життя, перебування довгого. Люди лежали, хто на підлозі, хто на рештках меблів. Різні люди. Там, в різних відсіках були. Якраз 4 січня заарештували Володю Фомічова. Це також мій учень. І він перебував в іншому підвалі, я дізнався страхіття, які там з ним відбулися. В цьому підвалі, так вийшло, був один суддя. Наш, український, проукраїнський суддя апеляційного суду. В нього родина залишилася в Макіївці, а він жив у Бахмуті (тоді ще був Артемівськ). Обласний суд туди переїхав, він був там суддею. І в нього батько – 95 років. Він періодично, хоч це не дозволено, но ви ж розумієте, да, він їздив його там провідати, да. І коли їхав через блокпост, щоб скоріше проїхати, на нашому блокпості він показав своє посвідчення. І забув його, там, кудись засунути, і залишив на видноті. Коли вже під’їхав до «ДНР»-ого посту, вони побачили це посвідчення, його заарештували, і кинули в цей підвал.

Друга людина, яка там знаходилась, це був заступник коменданта міста Донецьк, «ДНР»-ого, да, офіцер їхній. І який тільки-тільки прийшов, там, до генерального штабу, офіцер генерального штабу. У нього там інша справа. Тобто, там люди різні. І ти можеш вислухати різні історії. Но, не умов, там взагалі ніяких немає. Добре, що був цей суддя, ми з ним і зараз на телефонному дзвінку, він зараз у Чернігові живе. Ми можем розмовляти, він такий, більше емоційний, да, він проукраїнський, там, страшне. То він мене тримає, то я його тримаю.

Дуже холодно ще – зима. Це ж сирий підвал. І ти, там, куртку під голову, якось воно там, він дав свою куртку прикритися. В туалет виводять двічі на день, по дві хвилини. Не вранці, а ввечері, на всіх дві хвилини. Ти можеш, ну, навіть не встигнути. А інше ти можеш… Пристосовано там якісь баклажки з-під води. І жінки також в таких умовах там, в інших камерах.

Їсти давали один раз на день, якщо не забували. Іноді не виводили і в туалет по півтори доби. Сказати, що це не можна забути – це так. І там люди по сто, по двісті діб знаходилися вже. І тут, я не знав, що зі мною, яка моя доля подальша.