Чорнобильська катастрофа

26 квітня 1986 року стався вибух на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС. Аварія вважається найбільшою в історії людства за час використання атомної енергії. Після аварії утворилася радіоактивна хмара, що накрила частину території України, Білорусі та Росії, окремі регіони інших європейських країн, східну частину США.

27 квітня відбулася евакуація найближчого до станції населеного пункту – міста Прип’яті, а до 6 травня було евакуйовано мешканців 30-кілометрової зони. Пізніше на цій території створено зону відчуження, знищено і закопано сотні дрібних населених пунктів.

Для усунення наслідків аварії мобілізували фахівців різних галузей. Роботи здійснювалися на аварійному блоці і навколо нього. До ліквідації залучалися військові частини, а також терміново зібрані резервісти. Їх всіх пізніше стали називати ліквідаторами.

Інформацію про масштаби аварії та загрозу радіоактивного опромінення для життя та здоров’я людей керівництво країни приховало. Недостатніми виявилися заходи із надання допомоги потерпілим. Відтак серед населення зростала недовіра до влади і радянського ладу загалом. Вважається, що з Чорнобильської аварії почався розпад Радянського Союзу.

Серед історичних джерел для вивчення подій, пов’язаних із аварією на ЧАЕС, окремий шар складають розповіді очевидців. Спогади людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, працівників станції, тих, хто займався евакуацією населення, евакуйованих та тих, хто повернувся жити у зону відчуження, інших постраждалих, складають розмаїту палітру усної історії Чорнобильської катастрофи. Поступово вона розширюється, вбираючи розповіді з різною оптикою та сенсовим навантаженням.

До 35-річчя від дня аварії на ЧАЕС Український інститут національної пам’яті розпочав формування тематичної колекції, присвяченої тим подіям. До колекції увійшли записи, проведені працівниками інституту та прийняті на зберігання від інших установ, організацій та приватних дослідників.

Усні свідчення зафіксовані як відео- або аудіоінтерв’ю та доповнені світлинами й документами, наданими оповідачами. Записи на платформі подані в повному обсязі. Більшість із них є тематичними, у решті інтерв’ю чорнобильська тематика представлена окремими сюжетами.

Фото Володимира Репіка, на банері - зі сторінки Національного університету "Львівська політехніка"