Відбулося четверте засідання усноісторичного клубу

Засідання УІК були започатковані Українським інститутом національної пам’яті у 2019 році та збирають фахівців різних галузей, які мають досвід роботи з усною історією.

Учасникам четвертого засідання для обговорення була запропонована загальна тема: Усна історія+, а також вужчі питання: як можна поєднати усноісторичні інтерв’ю з іншими історичним джерелами; чи є самодостатньою усна історія; якими є точки сходження усної історії з іншими формами популяризації історії (фото, фільм, вистава, меморіальний захід); едукаційний потенціал усної історії (для дітей та дорослих).

Захід пройшов у форматі зум-конференції із трансляцією на ютуб-каналі Українського інституту національної пам’яті.

Професорка Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, голова Української асоціації усної історії Гелінада Грінченко зупинилася на теоретичних аспектах обговорюваних питань, відзначивши, що усна історія водночас може бути і самодостатньою, і поєднуватися з іншими історичним джерелами. Також професорка наголосила на важливості для популяризації усної історії меморіальних заходів, коли в них беруть участь учасники та очевидці подій.

Аспірантка Інституту соціології Ягеллонського університету (Краків), засновниця і президентка ГО «Фонд «Добра воля», членкиня Польського товариства усної історії Аліна Добошевська розповіла про етичні питання, що виникають при створенні фільмів на основі усної історії. Вона навела кілька ситуацій з інтерв’ювання ромських жінок, при яких потрібно уважно враховувати традиційні для цього народу засади.

Доцентка кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, директорка Центру буковинознавства Ганна Скорейко серед іншого поділилася досвідом організації зі студентами вивчення за допомогою усної історії відзначення свят за радянських часів. Отримані знання студентам пропонується відтворити у реальному часі. Вчена відзначила, що ці практики дозволили їй зробити висновок про значну різницю у ставленні до святкувань представників різних поколінь.

Заступниця директора з наукової роботи та інформатизації Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені К.А. Тімірязєва, керівниця проєкту «Голоси живої історії» Галина Слотюк нагадала учасникам заходу про традиційну конференцію з усної історії, що проводиться Вінницькою бібліотекою, а також розповіла про роботу зі створення сайту, де планується оприлюднити зібрані в установі записи усних свідчень.

Кризова психологиня, психотерапевт, керівниця Психологічного кластеру та Волонтерського психолого-консультативного центру «Фенікс» для воїнів АТО, їх родин та переселенцями Оксана Трибун поділилася досвідом співпраці з Аліною Добошевською щодо запису усних розповідей учасників та очевидців російсько-української війни, а також про досить нову ще для України форму роботи з усними історіями - соціальним театром.

Завідувач науково-дослідницького відділу історичного краєзнавства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», керівник навчально-наукового центру усної історії Університет Григорія Сковороди в Переяславі Тарас Нагайко окреслив як перспективну і цікаву для оповідачів роботу зі створення усної історії за допомогою світлин. Він також розповів про можливості усноісторичних досліджень у розрізі краєзнавства.

Модерувала засідання усноісторичного клубу головна спеціалістка сектору обліку та збереження усних джерел, адміністраторка вебсторінки «Архів усної історії» Українського інституту національної пам’яті Тетяна Привалко. За її словами важливим завданням на сьогодні є оприлюднення зібраних у попередні роки різними інституціями і приватними дослідниками усноісторичних інтерв’ю. Зокрема цьому може слугувати вебсторінка «Архів усної історії», яка запрацювала у цьому році.

Учасникам усноісторичного клубу видалося перспективним проведення наступного року, за пропозицією Гелінади Грінченко, фестивалю усноісторичного кіно. Цей захід може допомогти вийти фахівцям усної історії на широку аудиторію.