Поради дослідникам щодо зберігання та обліку записів усних свідчень в умовах воєнного стану та підготовки записів до передачі їх на зберігання та для оприлюднення до Інституту

Український інститут національної пам’яті приймає на зберігання та для оприлюднення усноісторичні матеріали: записи усних свідчень, їхні текстові транскрипти, фото, документи, інші аудіо- та відеозаписи, які доповнюють свідчення.

Під час війни загроженими є усні свідчення, що знаходяться у тимчасовій окупації, на прифронтових територіях, біля місць, по яких російські окупанти завдають частих обстрілів. Водночас невибіркове застосування озброєння російським агресором фактично ставить під загрозу всі землі України.

Вимушене переселення, виїзд за кордон, природні демографічні процеси, власне і самі бойові дії часто унеможливлюють проведення записів усних свідчень про віддалені у часі історичні події. Складним є процес інтерв’ювання і про перебіг нинішньої війни. В таких умовах важливо зберегти та зробити видимими (як усередині країни, так і на зовні) людські розповіді про історію України.

Фахівці усної історії взяли за правило зберігати усноісторичні матеріали у кількох примірниках. При цьому місця зберігання мають бути на різних носіях, наприклад, у хмарному сховищі, на комп’ютері, ноутбуці, зовнішньому диску, флешці тощо. Це потрібно для того, щоб у разі неможливості доступу до якихось носіїв або їх виведенні з ладу, не допустити повної втрати усноісторичних матеріалів.

Щоб не створювати плутанини між примірниками, варто їх робити ідентичними, тоді облік потрібно буде робити лише раз. Варто при цьому зберігати первинні (оригінальні) записи, навіть якщо (у випадку відеозаписів) вони займають багато місця. Первинні записи власне і є історичним джерелом, а відредаговані, змонтовані чи іншим чином змінені записи вже є похідним твором.

Якщо бракує місця для зберігання, варто розглянути варіант резервного копіювання усноісторичних матеріалів у людей чи установ, які викликають довіру. При цьому треба повідомити оповідачів про це резервного копіювання.

Сьогодні більшість усноісторичних матеріалів створюються та зберігаються в електронному вигляді. Якщо у вас є записи на аналогових носіях (стрічкових аудіо- чи відеокасетах), їх слід оцифрувати. Також варто перевести у цифровий формат (сфотографувати чи відсканувати) документи на паперових носіях: транскрипти, паспортні листи, згоди, дозволи оповідачів, фото, документи оповідачів, інші супровідні документи, а також і облікову документацію.

До Інституту матеріали приймаються в електронному вигляді, лише як виняток — на аналогових носіях. Основною одиницею, яку можна передати до Інституту є власне усноісторичне інтерв’ю, в аудіо- чи відеоформаті. У крайньому випадку це може бути транскрипція інтерв’ю, якщо сам запис втрачений.

Всі усноісторичні матеріали приймаються до Інституту у статусі копій. Тобто всі права володіння і розпорядження залишаються за тими, хто передає. Передавачами можуть виступити приватні дослідники, юридичні особи (громадські організації, школи, бібліотеки, музеї, державні чи комунальні установи тощо) або ж громадські ініціативи.

Передати до Інституту на зберігання та для оприлюднення усноісторичні матеріали можна кількома способами.

1. Якщо у вас є небагато інтерв’ю або ви хочете наговорити для запису власну історію пережитої події, це можна зробити за таким посиланням: https://ui.uinp.gov.ua/rozpovid

2. Якщо Ви приватний дослідник і маєте колекцію матеріалів, зібрану у межах певного проєкту, на певній території, у певний проміжок часу, можна надіслати на електронну скриньку Інституту uinp@memory.gov.ua лист у довільній формі, подаючи додатками до листа опис документів, які ви пропонуєте передати до Інституту, а також відомості про оповідачів. Зразки додатків дивіться нижче.

3. Якщо ви представляєте юридичну особу, то також надішліть на електронну скриньку Інституту лист із пропозицією про передачу. Опісля відбудеться укладання акту приймання-передачі матеріалів, зразки додатків до акту – такі ж.

Зразок

Додаток 1

Опис (перелік) документів, які передаються ___________________________________________________

(назва установи, організації або прізвище та ім’я приватного дослідника)

до Українського інституту національної пам’яті

№ од. обл.	№ од. зб.	Назва і вид документа	Дата запису/зйомки	Кількість файлів	Назва файлу	Формат файлу	Кількість знаків/роздільна здатність	Розмір файлу (KБ, МБ, ГБ)	Тривалість запису	Примітки
1.	1.	Інтерв’ю з Петренком П.П., відеозапис, частина 1	01.11.2023	1	Петренко_1	mp4	1920х1080	2,12 ГБ	00:25:04
	2.
	3.	Інтерв’ю з Петренком П.П., транскрипція інтерв’ю, частина 1		1	Петренко_т_1	docx		67 KБ
	4.
	5.	Фото, надане Петренком П.П., під час протесту на Майдані в Києві	01.12.2013	1	Петренко_ф_1	jpg	1234х748	532 КБ
	6.	Відеозапис, наданий Петренком П.П., зйомки мирної ходи на вул. Інститутській у Києві	18.02.2014	1	Петренко_в_1	vob	726х320	102 МБ	00:05:12
2.	7.	Інтерв’ю з Вікторовим В.В., відеозапис	04.11.2013	1	Вікторов	MTS	1920х1080	3,98 ГБ	00:23:23

Додаток 2

Відомості про оповідачів

№ з/п

ПІБ

рік та місце народження

місце проживання

телефон

e-mail

освіта

професія/вид діяльності

якою була участь у подіях

дата запису

місце запису

інтерв’юер (ПІ)

наявність згоди

Петренко Петро Петрович

1964, м. Черкаси

м. Черкаси)

вища

вчитель

учасник Самооборони Майдану

01.11.2023

Черкаська СШ №

наявна

При обліку усноісторичні матеріали одного інтерв’ю подаються як одна одиниця обліку, тоді одиницями зберігання вважаються власне сам запис, транскрипт тощо.

Залежно від обсягу матеріалів передача може відбутися через надсилання на електронну пошту, через віртуальне сховище, файлообмінник тощо або через копіювання на мобільні носії (зовнішні диски, флешки).

Через безпекову ситуацію усні розповіді про події Революції Гідності та нинішньої російсько-української війни можуть бути оприлюднені після завершення російської збройної агресії. Про інші теми – після їх належної підготовки та завантаження на онлайн-архів усної історії: https://ui.uinp.gov.ua/uk/archive

За домовленістю з передавачами в онлайн-архіві можуть бути утворені окремі фонди, щоб передані матеріали розміщалися компактно та належно репрезентували роботу дослідників, організацій, ініціатив.

Контакти для консультацій: +38 (068) 239 45 76, (044) 253 15 63.